Коли чорт лукавить

          
Тихенький блідий заморозок всі віти закучерявив,
На ялинкі надів рукавиці,
Біля криниці де зійшлись молодиці,
Чорт лукавив.
Ви чули? А ви бачили? Розкажи, сусідко.
Ой, таке повідати сором душу гне,
Краще не питайте вже мене.
І... повіялася плітка,
І я, ненароком, те почув, тай пліткарці кажу;
А чи не від тебе кум під ранок крався,
Та через городи пес ледь не зірвався?
Бач, й тебе усажу!
А тихенький заморозок віти кучерявив,
А біля криниці ланцюг лиш дзвенить,
Розійшлися молодиці вмить
І чорт не лукавив.

24.08.06       Усть – Нарва.


Рецензии