Гроза i буря
Гроза відгриміла, а буря не затихла,
Дерева гнулися і сипались плоди,
Ой, скільки буря ця принесла лиха -
Виднілися страшні її сліди.
Он дах зірвало, а он розкидало копицю,
Віднесло пліт аж за садок,
Відро порожнє гепнуло в криницю,
Зігнувся ясен, як дідок.
Пом`яло кукурудзу на городах і на полі,
І греблю розірвало у става,
Замулило в низинах бараболю,
І зашуміла, запінилась ріка.
Гриміло десь на обрії далекім,
А буря вила, мов чорти в трубі,
А ще годину тому була спека -
Пекло нестерпно і вигорали далі голубі.
І ось така біда раптово налетіла,
З громами, блискавицями, а потім буревій,
Гроза пішла собі – своє відлила,
А буря залишилася. Гей, клята, стій!
Та втихомирся вже, накоїла до біса
І буря, мов послахала мене і вмить
Затухла. Зависла райдуга над лісом,
А по ній сонечко біжить.
21.08.06 Сілламяє – Тойла – Сілламяє.
© Copyright: Александр Мищук, 2011
Свидетельство о публикации №111112604728
Свидетельство о публикации №111112604728
Рецензии