Минає Літо... І таємничий шепіт осені уже лунає,
На тілі шовк легкий по вітру розвива.
Десь там в дитячих спогадах загублена душа блукає,
Старі ключі і жовте листя за собою підбира...
Вже відлітають мрії та старі думки
І днів давно минулих блідий слід...
Збирає осінь забуті променем квітки,
І стиха засинає світ...
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.