Помарнiлий жовтень

               
Знову з дахів летить капиж дзвінка,
Та не з борульок, як весною,
Дощи стелили листя на дахах,
А осінь перестала бути золотою.
І жовтень зовсім помарнів,
Під ранок наморозь вкривала листя,
І дзвінко капало з дахів
Краплин розірване намисто.
І день з дощами сіяв сум,
І обрії ховав далекі,
За хмарами неначе глум
Був чутний запізнілий клекіт.
Спішили птахи, забарившись десь,
На дальних плесах і затоках,
А жовтень помарнів увесь,
Зів”яв і зморщився в мороках.

23.10.06           Усть – Нарва.


Рецензии