Той глід, ті ягоди жагучі,
Прибиті першим морозцем,
Яріють на високій кручі,
Мов знак над Сіверським Дінцем.
Вітри й дощі не пригасили,
Не спопелили жар до тла -
Таїлось в ньому стільки сили
І стільки літнього тепла,
Що відігрів самотню птаху,
Осяяв белебень оцей...
І знов без сумніву і страху
Світивсь у мороці ночей.
ГЛIД
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2011
Свидетельство о публикации №111112504342
Свидетельство о публикации №111112504342
Рецензии
ДЯКУЮ, ВЯЧЕСЛАВЕ, ЗА ГАРНІ СПОГАДИ, ЯКІ ПОВ'ЯЗАНІ З ДИТИНСТВОМ ТА ГЛОДОМ.
Вера Кухарук 31.01.2012 22:01 • Заявить о нарушении
Вера Кухарук 31.01.2012 22:01 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
