Самостійна жінка… вся обвішана собаками-справами,
Що зубами вчепились в спідницю і рукави.
Їй здається, вона почувається трохи коханою,
Просто ще не побачила другу із половин.
В неї все не складається з часом на пошуки,
Незакінчені справи тягнуть одна в сторону, друга вперед.
Їй нема як спинитись на кухні і випекти коржики
Й, жуючи їх, зануритись в з’юзаний інтернет.
Їй інстинкти підказують, що треба собак цих струсити,
Хай в лахмітті, а вирватись і піти.
Та про кожну собаку вона собі пише звіти,
Без страху зазирає в собачі люті роти.
Вона тягне усі ці справи… чи то проблеми,
Без свободи і волі озирнутися собі в тил.
І коли вона на ніч змащує руки кремом,
Хтось стоїть за спиною. А вона падає в сон без сил.
Самостiйна жiнка
© Copyright: Антонина Спиридончева, 2011
Свидетельство о публикации №111112504046
Свидетельство о публикации №111112504046
Рецензии
Тонечко! Сили тобі і натхнення!В твоїй самостійності хай буде менше проблем.
А які БАЛИ тебе чекають попереду!!!
Я виправила помилки, так мені здається.
Знайдеш хвилинку, провір наголоси в віршах до української збірки. Зі вдячністю.
Вера Свистун 27.05.2012 11:08 • Заявить о нарушении
А які БАЛИ тебе чекають попереду!!!
Я виправила помилки, так мені здається.
Знайдеш хвилинку, провір наголоси в віршах до української збірки. Зі вдячністю.
Вера Свистун 27.05.2012 11:08 • Заявить о нарушении