Шанс
Очи по юнацьки дивились завзято,
Та юність наша вже давно пройшла,
Вже відгуляло наше всято -
Роки тікали від тепла.
А ти дивилася, як юності, сміливо,
А в тім; які наши роки?
І віриться; ще буде злива,
Ще побіжать дзвінкі струмки!
Бо погляд твій такий зухвалий
Бажання в ньому гейзерами б”ють,
Ми довго один одного шукали,
Роки нам шанс зігрітися дають.
16.10.06 Усть – Нарва.
© Copyright: Александр Мищук, 2011
Свидетельство о публикации №111112407903
Свидетельство о публикации №111112407903
Рецензии