Розпуста в одязi цноти
Розпуста одягнулася в білий одяг цноти,
Над головою німб, та видно роги,
Ми відвернулися від Бога –
Прости нас, Господи, прости.
Занурені в розпусту з головою
Шукаємо ми правди зміст,
Схватили бридоту за хвіст,
Тепер душі нема спокою
І йдемо в люди, несемо негідь,
Їм самі же возносимо цнотливість,
Заколихала нас брехливість
І совість не гризе зовсім.
11.10.06 Усть – Нарва.
© Copyright: Александр Мищук, 2011
Свидетельство о публикации №111112306356
Свидетельство о публикации №111112306356
Рецензии