Вона була така пригожа,
Що навіть хмари закохались
Ревнуючи її до сонця
На ніжні плечі опускались
Із сотень схожих вирізнялась
Своїм струнким тендітним станом
І від чужих очей ховалась
За вранішнім густим туманом
Але краса не тЕрпить тіні,
Як зірка морок пробиває…
Хто знав, що і міцне коріння
Від порубів не захищає
Прийшли. Побачили. Зрубали!
Так важко падала додолу...
Стогнала, плакала , кричала...
І заніміло все довкола…!
Ох, люди! Віддали в неволю
Вже мертве тіло, бездиханне
У Ватікані, вбране вміло,
Буде сіять воно… востаннє!
Фото з інтернету
Вона була
© Copyright: Богдана Синюк, 2011
Свидетельство о публикации №111112306354
Свидетельство о публикации №111112306354
Рецензии
Дуже чудовий образ понівеченої красуні, але ж синтаксису слід дотримуватись, він не терпить "витребеньок", хоч Ви й майстриня слова...
З повагою, колега по перу
Ангелина Соломко 07.01.2020 19:35 • Заявить о нарушении
З повагою, колега по перу
Ангелина Соломко 07.01.2020 19:35 • Заявить о нарушении
Дякую Вам за візит. А я "технар"... І вже пізно навчатись "синтаксису", бо не "за крок",А , саме, "на межі".
І пишеться таке...
Богдана Синюк 07.01.2020 21:00 Заявить о нарушении
І пишеться таке...
Богдана Синюк 07.01.2020 21:00 Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.