Оце то вгепались

               
Оце – то вгепались –
Yа рівнім місті, та пикою в багно!
Оце – то вгепались!
Цікаве, бачите, кіно.
Не думали і не гадали – і на тобі;
Як грім, коли на небі не хмарини,
У злидня очи голубі,
Aле нутро звірине.
А ми – ми добрі теж,
Вуха розвісили, як паляниці
І у кущі, за десять меж
Нас затягли, як молодицю,
І згвалтували нашу честь,
Оце – то вгепались на рівнім місці.
Тепер вже інших дурять десь,
А нам з халепи років двісті,
Щоби відмити цю ганьбу,
Прийдеться вибиратися небоги,
Скрізь потакання і журбу,
Щоб знову вийти на дорогу,
Яка у правди всіт веде,
Сьогодні ж ми в багні по вуха,
Сонце на мить одну зійде
І знову в хмари, щоб брехню не слухать.

10 – 11.10.06            Усть – Нарва – Нарва.


Рецензии
Вгепались так вгепались аж по самі вуха.
Скільки років минуло, навколо теє ж — глухо.
Світла пам'ять, мабуть дуже гарній людині, — Сашку Міщуку, помер ще у 2010 році, відтоді не змінилося на краще ані чого .
Раджу до читання усі його вірші українською мовою...

Кузьмина Лариса Георгиевна   05.06.2020 19:55     Заявить о нарушении