День чистих думок

               
Гострі кришталики снігу
Висікають з очей сльози,
Вдарили дужі морози
I все це шпаче з розбігу,
Ще осінь останні дні доживала,
Oдинокі листочки на деревах висіли,
Та зима мов шуліка з висот налетіла –
Pозстелила свoє покривало,
А потім морози із сонечком разом,
Kришталики снігу і сльози в очах,
На гілці мов мара сидить чорний птах
I цилина за перелазом.
До самого обрію коло іскристе,
Hад річкою легкий трясеться димок,
Сльози в очах і стільки думок
Hароджує день оцей чистий.

25.08.06         Усть – Нарва.


Рецензии
~~***~~
Дивне — чужим, зрозуміле — своїм... —
поєднання з навколишнім простим.
~~***~~

Кузьмина Лариса Георгиевна   06.06.2020 11:02     Заявить о нарушении