Журавлиний клич
Над криницею звис журавель,
Коромисло стирчить, мов гармата.
Біля печища кущ конопель –
Ось і все, що лишилось від хати.
В бур’янах здичавіли коти,
Мов скелети вошиві собаки,
Навкруги все порили кроти,
Вороння у садку підло кряка.
Опустошилось райське село,
Зруйнувалось, до тла, здичавіло.
А колись тут кохання цвіло,
А тепер навіть гинуть могили.
Засихають квітучі сади,
Замоталася гусінь в кокони,
Заросли на стежинах сліди,
Заблудились прадавні канони.
Скоро буде не наша земля,
Чужі ріки тектимуть лугами.
Заголосить Вітчизна моя
Пошматована вщент ворогами.
Може знову колись оживе,
Як було, Україна садами,
До криниць журавель нас позве,
Прокурликати заклик над нами.
21.11.2011 року
Свидетельство о публикации №111112108663
Ваши вірші дюже гарні!
Особенно эти строки:
Може знову колись оживе,
Як було, Україна садами,
До криниць журавель нас позве,
Прокурликати заклик над нами.
Дякую! Усим серцем!
Гульжиган Гайнуллина 29.02.2012 20:46 Заявить о нарушении
Микола Паламарчук Червень 01.03.2012 21:15 Заявить о нарушении
Гульжиган Гайнуллина 01.03.2012 22:08 Заявить о нарушении