Породили і вбили
Зорю на небі засвітили,
Горить вона й по ці роки,
Тебе ростили й годували
Для діла вірного на світі.
І ось Ти виріс і пішов,
Пішов стежиною добра,
Дав силу Бог тобі і вдачу,
Бо кров Його була Твоя.
І люди вірили в діла,
В слова, що правдою розвиті,
І бачив Ти стежину слави,
А іншу славу для людей.
І ось, підтримав всіх нещасних,
І рани силою зцілив,
Але не вірили Тобі, і інші,
Гадали в цьому і щось є.
І бачив Він людей скупих,
Які ховали власний погляд,
Бо жили іншим не своїм,
Тому й не вірили пророкам.
Він вірний був своїм словам,
І інших вів святих в дорогу,
І серце радісно стискав,
В якому кров точилась, грала.
Він дав життя,
А що взамін міг запросити,
Лиш ласку, доброту і справедливість,
А хто це слухав, хто любив?
Схопили й руки закували,
І матір плакала, ридала,
І били довго кров точили,
На хрест повісили ж за що?
Породили i вбили
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111112105004
Свидетельство о публикации №111112105004
Рецензии