Правдою...

Правдою очі припорошили.
Все, насправді, жахливо,
а інколи так мило,
що хочеться обняти весь світ,
сказати "привіт" незнайомим
на вулицях.
Правдою, як ковдрою, вкрили.
Спи, ти щаслива,
все стало на свої місця.
І тепер життя пряма лінія.
Ні спадів, ні злетів,
І це помітно,
щось згасло в твої очах.
Правдою завалило.
Куди її діти?
Куди віднести,
щоб не муляла серце,
бо стала зайвою,
дикою, непривітною,
і нарешті непотрібною.
Та ти ж так хотіла - отримала.
Міцніше тримай!
Правдою очі закрили,
світ затулили
і ти сам на сам
з перевіреними даними.
Краще б не знала.
Краще брехали б далі.
Все так жахливо,
що здається в очі
втрапило мило.
І ти не бачиш нічого,
крім тої правди,
немилосердно пече.
Але ж ти хотіла - тримай!


Рецензии