Я втомилася, розумієш?
відпочиваючи сотий день,
я втомилася…
проштрикуй голками наші не здійснені мрії,
вони давно не наші…
розбивай руки до крові,
твоя все одно холодніша,
за ту, якою відхаркується
моє змучене серце…
я не хочу рвати дроти
наших…
чи не наших…
снів…
я сподівалась, що маленькі казочки,
вигадавши їх удвох,
ми розповідатимемо нашим малим…
розповідатимемо, неодмінно…
та чи спільним?
Піди!... зникни!... згинь!...
Чи не твої слова?...
Я згодна…
мабуть треба було раніше…
у той день…
тобі…
це вже востаннє,
досить…
ти нікуди від мене не дінешся!
я втомилася...
© Copyright: Анастасия Начёсова, 2011
Свидетельство о публикации №111111609280
Свидетельство о публикации №111111609280
Рецензии