Кожного разу, коли ти чуєш гудки вокзалу,
виникає потреба кинути все і купити квиток,
не заходячи за речами, в холодні кімнати,
в томне царство буденних горщиків і квіток,
ліжка, настінних плакатів, снодійних крапель,
з сірим містом, що чіпає твоє вікно...
Але ти знову ідеш смиренно далі,
по давно заїдженій траекторії до дірок.
Коли ти зрозумієш, у чому правда?
У тебе більше немає ні тернів, ані зірок.
15 листопада 2011 р.
Кожного разу, коли...
© Copyright: Кора Древесная, 2011
Свидетельство о публикации №111111501374
Свидетельство о публикации №111111501374
Рецензии