Дивлюсь у вiчi...

Инна Бунина
Дивлюсь у вічі - завмираю,
Я в них пропала на віки,
Там сонце сходить і сідає,
Про них - усі мої думки.

Цілую дужі, мужні руки,
Воллоссям з них стираю біль,
У них - мої гаї та луки,
Де щастя сяє звідусіль.

Хто ти? Реальність чи омана?
А може... мій мрійливий сон?
Ким би не був! Не йди, благаю,
Бо ллюсь з тобою в унісон.

Тепер не дві душі - єдина,
Один нам всесвіт весь на двох,
Одні в нас віра, дух, країна -
Бескрайня й вічна в нас любов.


© Copyright: Инна Бунина, 2011
Свидетельство о публикации №111111404163
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Инна Бунина
Рецензии
Написать рецензию
Чудово читається! по-справжньому мовою володієш! ще дозволь пораду маленьку : заголовок до вірша СПОДОБАЛОСЬ

Александр Воскобойник   01.12.2011 14:39   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Инна Бунина