Життя
Впродовж і навхрест наші спини
Малюють долю батогами,
Ми це несемо, як данину,
Безвільно скиглимо віками.
І просимо того святого,
Щоб відвернув всі урази,
Питаємо із брата строго,
А виправдуємо заразу.
Перед панами гнемо спини,
Являємось на світ горбаті,
Нас заселяють в домовини
І ставлять хрест на вічній хаті.
Нам провіщають щастя в раї,
Як будемо на тому світи,
За житія у ріднім краї,
Ми єсть раби – не божі діти.
На душу хрест рука чіпляє
Лиш тіло зіпнеться на ноги,
І до кінця його тягає,
Щоби не гнівалися боги…
А поряд вибраний гуляє,
Грішить помазаник безбожно,
Його правиця не карає,
А відмахнула: «Тобі можна».
Впродовж і навхрест наші долі
Життя безбатченком кромсає,
А ми лиш мріємо про волю,
Яка у безвість утікає.
Життя
© Copyright: Микола Паламарчук Червень, 2011
Свидетельство о публикации №111111309561
Свидетельство о публикации №111111309561
Рецензии
Вот и нам обещают рай - и похоже тоже только на том свете :)
Алёна Паламарчук 28.11.2011 17:54 • Заявить о нарушении
Алёна Паламарчук 28.11.2011 17:54 • Заявить о нарушении
Алена, так правители и у вас и у нас одинаковые. Удачи Вам.
Микола Паламарчук Червень 28.11.2011 21:19 Заявить о нарушении
Микола Паламарчук Червень 28.11.2011 21:19 Заявить о нарушении