Я плакала сьогодні із дощем.
Ловила у долоньки сльози неба.
Чому моє серденько так бринить?
Чому душа з грудей рветься до тебе?
А ти сміявся, з іншою удвох
Ховаючись в під’їзді від негоди.
Ти обіймав її за мокрі плечі,
Для вас нема поганої погоди.
Ніколи я не стану поміж вас,
Якщо це доля – сам прийдеш до мене.
А нині я вся змокла під дощем,
І плачу від кохання разом з небом.
(2008)
Дощ и сльозы укр
© Copyright: Наталия Мнс Меньковская, 2011
Свидетельство о публикации №111111200467
Свидетельство о публикации №111111200467
Рецензии
