Я п’ю вино, терпке й хмільне,
Хочу з вином забути все,
Тебе забути і звільнити душу…
Хоча чому тебе забути мушу?
Вино в крові – немов стихійне лихо,
Не можу стримуватися, бути тихо,
Я шепочу ніжні слова кохання,
Хоча не чуєш ти мого зізнання.
Пробач мені, пробач, що я кохаю,
Тобі я лиха не бажаю,
Для тебе я готова на усе….
Але лиш п’ю вино терпке, хмільне…
(2008)
Любовный хмиль укр
© Copyright: Наталия Мнс Меньковская, 2011
Свидетельство о публикации №111111200428
Свидетельство о публикации №111111200428
Рецензии
