Цвіт м'яти духмяний у полі,
Красою своєю п’янить.
Я вдячний за це своїй долі,
Що щастя дала мені мить.
Стою і любуюсь красою,
Немов у раю побував.
Вже м’ята покрилась росою,
І цвіт у промінні заграв.
До сонця квітки потягнулись,
Їх промінь теплом зігріва.
Від вітру вони колихнулись,
І хвиля по полю пішла.
Погнав вітерець запах далі,
До річки його понесло.
І там розійшовся в тумані,
Відчуло його все село.
Цей запах сьогодні я чую,
І думка про нього п’янить.
Цвіт м’яти роками дивує,
Як в промені він мерехтить.
ЦВIТ М ЯТИ
© Copyright: Борис Мохонько, 2011
Свидетельство о публикации №111111105622
Свидетельство о публикации №111111105622
Рецензии