Нас рідне серце не сприймає
Нас рідне серце не сприймає,
Горить від болі калатає,
Але немає співчуття,
Весь час кричить і зазіхає,
І дорікає, що чужий,
Чужий я власному народу,
Сліпий без роду, без душі,
Де прапор зламаний, а в серці,
А в серці ненависть моя,
Тяжка, ганебна пустота,
Розтоптана, принизлива, глуха,
Глуха до криків і зітхань,
Забуті ми давно у ямі,
Надію, мрію розламали,
Убили гідність і майбутнє,
В якому тільки сміх і гріх,
Не винести такої муки.
Нас рiдне серце не сприймаe
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111110904153
Свидетельство о публикации №111110904153
Рецензии
