Коли от от вже пятьдесят
Не мрієш стати футболістом.
Вже виріс син і виріс сад,
Будинок вже стоїть за містом.
Та як ніколи ти один,
Все починаєш розуміти:
Батьків, в них старість вбила клин,
Дітей, байдужість їх привітів.
У друзів бачення своє,
Воно з твоїм не співпадає.
Тай друзі уже рідко є,
Закрились в “хондах” і в “хундаях”.
Емоцій справжніх обмаль вже,
Твій досвід їх перемагає,
Створити яйця Феберже,
Ти шансів більше вже не маєш.
Картина ніби то й сумна,
На полі інші футболісти.
Сидиш ти з келехом вина,
На “плазму” дивлячись із крісла.
А час в два рази швидше мчить,
Ніж Мессі без м’яча по флангу.
З майбутнього в минуле мить
Пішла з ударом Мессі в штангу.
Коли от от...
© Copyright: Сергей Заграбайло, 2011
Свидетельство о публикации №111110806654
Свидетельство о публикации №111110806654
Рецензии