Я плакала, не знаючи тебе,
Я плакала, ховаючись від світла.
Боялася, що доля принесе
Когось інакшого із того світу.
Просила я, щоб то був ти,
Молилася про це щоночі,
Благала я, щоб утекти
До тебе хоч і світ за очі.
Так сталося, що ти прийшов,
Застав мене у розпал ночі,
І спала я солодким сном,
І бачила я сни дівочі.
Та зустріч була справді сном.
То й що! Я так сама хотіла!
Я йшла до тебе напролом,
А ніч, як свічка догоріла.
І знов молЮся я про сон,
Такий, по-справжньому прекрасний,
Щоб серце билось в унісон,
Щоб день і ніч були контрастні.
Я плакала не знаючи тебе
© Copyright: Юля Блюсович, 2011
Свидетельство о публикации №111110701269
Свидетельство о публикации №111110701269
Рецензии