Те, что достигли глубин мудрости и знаний
Стали светочем для других в познании наук,
Не ( смогли) выбраться из этой тёмной ночи,
Наговорили разных сказок и погрузились в сон.
Дословный перевод Р.М Алиев и М.-Н.О.Османов
Мой перевод на украинский язык.
Ті, що знань і мудрості вершини досягли
Ті, що взірцем для інших стать змогли
Ба, навідь ті не проникли за смерті завісу
Розказали якісь казочки і навік спать лягли.
Те, что достигли глубин мудрости и знаний
© Copyright: Вера Нлс, 2011
Свидетельство о публикации №111110604068
Свидетельство о публикации №111110604068
Рецензии
Омар Хайам На украинском в Вашем переводе звучит Очень красиво!
У меня есть к Вам предложение: может попробуете перевести четверостишия
Туманяна на основе моих переводов на русский!
С уважением,
Адленц Дерен 06.11.2011 16:47 • Заявить о нарушении
У меня есть к Вам предложение: может попробуете перевести четверостишия
Туманяна на основе моих переводов на русский!
С уважением,
Адленц Дерен 06.11.2011 16:47 • Заявить о нарушении
****
Тысячилетия назад – вперёд… Ну и что,
Я был, есть и буду веки – вечные… Ну и что,
Тысячи таких форм изменю, форма игра … Ну и что.
Я вечная душа совместно с великой душой вселенной… Ну и что.
Тисячоліття уперед - назад… То й що?
Я був, я є, й навіки-вічні буду я … То й що?
Я граючи міняю тисяч форм, по задуму і невпопад… То й що?
В злитті із Всесвітом -моя душа одвічная… То й що?
****
Я вдыхаю вечно живую Божью благодать везде.
Я внимаю Его нескончаемый зов и дух везде.
Глубинная мелодия и шепот вселенной везде,
Возвышает и возносит мою бессмертную душу.
Божу благодать , вічно живу, всотую я скрізь
Завжди безмірний поклик й дух Його чую я скрізь
Всесвіту шепіт й глибинна мелодія скрізь,
Бессмертну душу підносить і прославить скрізь…
****
Как познать неисповедимые тайны создателя?
Дал друзей и в этом мире связал всех людей
Только поэту оставил одного, один одиночный как Он сам,
И как Он сам, чтоб поэт наблюдал и жизнь и каждого.
Чи таємниці всі незвідані Творцеві хто пізнав?
Він дружбою у цьому світі всх людей зв`язав.
Як Сам, один-одним поета, він лишив
Щоб як і Він - поет життя й людей вивчав.
***
Хайям сказал своей любимой. – Осторожно ступай на эту землю.
Кто знает, на зрачок какой красавицы сейчас ты наступаешь…
Эй, джан, мы также осторожно пройдём, кто знает, что сейчас,
Наступаем на зрачок той красы, иль на Хайяма острый язык.
Хайям колись своїй коханій говорив: « Пил, по якоміу ти ідеш Господь створив
Можливо із зіниць красунь давніх віків. Дивись, не дуже ти топчись по нім.»
Гей, друже, ти також обережно йди, бо я порад Хайяма слухать звик,
Та що топчу - не знаю, красуні зіницю ,чи гострий Хайямів язик.
****
Эй, алчущий, ненасытный человек, ум твой долог, жизнь коротка,
Многие – многие прошли как ты, перед тобой и за тобой,
Что унесли они из жизни и что унесёшь ты в могилу с собой,
С миром пройди, весело пройди свой двухдневный путь на земле.
Гей, пожадлива, ненаситна людино
Розум твій довгий - коротке життя.
Багато до тебе пройшло шлях эдиний
Багато як ти, після тебе підуть в небуття.
Що від життя вони взЯли з собою ?
Що забереш ти в могилу свою?
Термін - два дні на дорогу земную
З миром проходь ,веселись, не горюй.
****
На крестинах небо было храмом, а солнце факелом святым,
Радуга стала венцом , а любовь народа купелью моим
Гора была крёстным отцом, а роса живительной миррой.
Крестителем сам творец, тот, кто меня нарек поэтом.
На хрестинах моїх небо храмом було
Сонце на ньму свят факел несло.
Веселка на чолі моїм вінцем цвіла
Любов народна купіль надала.
Хрещеним батьком -кам`яна гора
Цілющим мирром - вранішня роса.
Мене Твороць єдиний охрестив,
Той, що поетом стати заповів.
.
Вера Нлс 07.11.2011 17:37 Заявить о нарушении
Тысячилетия назад – вперёд… Ну и что,
Я был, есть и буду веки – вечные… Ну и что,
Тысячи таких форм изменю, форма игра … Ну и что.
Я вечная душа совместно с великой душой вселенной… Ну и что.
Тисячоліття уперед - назад… То й що?
Я був, я є, й навіки-вічні буду я … То й що?
Я граючи міняю тисяч форм, по задуму і невпопад… То й що?
В злитті із Всесвітом -моя душа одвічная… То й що?
****
Я вдыхаю вечно живую Божью благодать везде.
Я внимаю Его нескончаемый зов и дух везде.
Глубинная мелодия и шепот вселенной везде,
Возвышает и возносит мою бессмертную душу.
Божу благодать , вічно живу, всотую я скрізь
Завжди безмірний поклик й дух Його чую я скрізь
Всесвіту шепіт й глибинна мелодія скрізь,
Бессмертну душу підносить і прославить скрізь…
****
Как познать неисповедимые тайны создателя?
Дал друзей и в этом мире связал всех людей
Только поэту оставил одного, один одиночный как Он сам,
И как Он сам, чтоб поэт наблюдал и жизнь и каждого.
Чи таємниці всі незвідані Творцеві хто пізнав?
Він дружбою у цьому світі всх людей зв`язав.
Як Сам, один-одним поета, він лишив
Щоб як і Він - поет життя й людей вивчав.
***
Хайям сказал своей любимой. – Осторожно ступай на эту землю.
Кто знает, на зрачок какой красавицы сейчас ты наступаешь…
Эй, джан, мы также осторожно пройдём, кто знает, что сейчас,
Наступаем на зрачок той красы, иль на Хайяма острый язык.
Хайям колись своїй коханій говорив: « Пил, по якоміу ти ідеш Господь створив
Можливо із зіниць красунь давніх віків. Дивись, не дуже ти топчись по нім.»
Гей, друже, ти також обережно йди, бо я порад Хайяма слухать звик,
Та що топчу - не знаю, красуні зіницю ,чи гострий Хайямів язик.
****
Эй, алчущий, ненасытный человек, ум твой долог, жизнь коротка,
Многие – многие прошли как ты, перед тобой и за тобой,
Что унесли они из жизни и что унесёшь ты в могилу с собой,
С миром пройди, весело пройди свой двухдневный путь на земле.
Гей, пожадлива, ненаситна людино
Розум твій довгий - коротке життя.
Багато до тебе пройшло шлях эдиний
Багато як ти, після тебе підуть в небуття.
Що від життя вони взЯли з собою ?
Що забереш ти в могилу свою?
Термін - два дні на дорогу земную
З миром проходь ,веселись, не горюй.
****
На крестинах небо было храмом, а солнце факелом святым,
Радуга стала венцом , а любовь народа купелью моим
Гора была крёстным отцом, а роса живительной миррой.
Крестителем сам творец, тот, кто меня нарек поэтом.
На хрестинах моїх небо храмом було
Сонце на ньму свят факел несло.
Веселка на чолі моїм вінцем цвіла
Любов народна купіль надала.
Хрещеним батьком -кам`яна гора
Цілющим мирром - вранішня роса.
Мене Твороць єдиний охрестив,
Той, що поетом стати заповів.
.
Вера Нлс 07.11.2011 17:37 Заявить о нарушении
Уже напечатал, см.
http://www.stihi.ru/2011/11/07/10481
С огромной благодарностью, до встречи,
Адленц Дерен 08.11.2011 00:06 Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2011/11/07/10481
С огромной благодарностью, до встречи,
Адленц Дерен 08.11.2011 00:06 Заявить о нарушении