Краса

Краса-то яка, дивовижа,
Заплющити очі і вмерти,
Ти наче у полі пижмо,
Ти наче у лісі безсмертник...

Не будь занадто уперта,
Пішли но зі мною у жито,
Бо мОя сокира, відверто,;
З тобою будЕ говорити...

Чого ти заплющила очі?
Це що ще мені за нахабство?
Ти бути зі мною не хочеш?
Я візьму тебе в своє рабство...

Чого ти сопиш наче потяг?
Кохана! Ти ж мене любиш?
Чи може ти стала проти?
Чи може тобі я не любий?

Спробуй дати хоч натяк,
На кшалт, що я не твій милий,
Тебе знайдуть у лісі пом’яту,
Тебе знайдуть у річці убиту...

Дурненька, ну що за дурниці,
Нас смерть лишень тіко розлучить,
З тобою удвох наодинці,
Я солодко очі заплющу...

Подумаю, ну й дивовижа,
Від щастя би зараз й умерти,
Ти наче у полі пижмо,
Ти наче у лісі безсмертник...


Рецензии