Зливаєш ти убогі сльози
Зливаєш ти убогі сльози,
Ганебні сльози бавлять розум,
Тіла наповнюються жахом,
Скаліченим, побитим станом.
Лише дорогою до смерті,
Ти бавишся життям розбитим,
І насолоджуєшся криком,
Який лунає звідусіль.
І ти неначе світ не бачиш,
І тонеш глибоко у ямі,
Де голі діти на екрані,
Шукають мрію і таланти.
Таланти звабливої муки,
Хмільним приниженням, розлукою,
У дурості потіху матимеш
Від божевільного народу.
Зливаeш ти убогi сльози
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111110501249
Свидетельство о публикации №111110501249
Рецензии
