Розглядаючи вiдблиск осiннiх багать i дощiв...

                Вільний переклад з російської:
                «Видя прощанье осенних костров и дождей...».
                Жанна Безкорсая.
                http://www.stihi.ru/2011/11/03/1779



Осінь сприймаю, її торжество і молитву,
Вслухаюсь як ринда відспівує прожитий час,
За літом услід посилає надію незграбну,
Будує свій світ без дешевих і зайвих прикрас...

Може комусь, це здається не так вже й важливо,
Скинуте листя, зростає в осінній курган,
Осінь відчую такою, як тільки поетам щастило,
Просто поетам – а не її королям...

Всі мої кольори на виду... – не зрікаюсь,
Хоч тебе не знайшла, невеселий мій друг,
Друг, що зможе іще здогадатись, надіюсь,
Теж вдивляючись серцем в осінню межу.

Відчуваю... без огляду, що на звороті...
Ще ясніше сказати не зможу. Шукаючи слів –
Успадкована міра, не хоче служити спільноті,
Розглядаючи відблиск осінніх багать і дощів.
               
                04.11.2011