Відродження
Упали кайдани холодні,
Звільнивши тінь за нею монстра,
І відродили люту смерть,
Яка хитає головою.
І до коріння гне дерева вітер,
І дощ іде тридцятий день,
Чума заходить у будівлі,
Життя не цінить і вбиває.
Промокло тіло до кісток,
І ти ворожиш знову здобич,
То відродилась зла пітьма,
Сховавши камінне обличчя.
І їй згадалась білизна,
Твого понурого обличчя,
І твоя слабкість до життя,
Коли її ти забирала.
Повірить в Господа так важко,
Коли за спинами пітьма,
Яка штовхає прямо в яму,
І вслід сміється, наче жарт.
Твоє життя для її сили,
Вона відродиться з ножа,
Копне під тілами, тіла,
Вона відродиться з тільця.
Вiдродження
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111110400712
Свидетельство о публикации №111110400712
Рецензии
