Зміна
Додолу падала без тями,
Тремтіла духом і кістками,
А потім з черева руками,
Ти виривала гіркий крик.
Наступна черга підступала,
Щоб смерті дати зайвий рух,
Коли роздягнута надія
У крові власній помирала.
Всі зазирали до грудей,
Чи дихають убогі,
Чи помирають у смітті,
Убиті, немічні каліки?
На зміну злидням ти прийшла,
О люта кривда, зла пора,
Гірка, пронизлива, німа,
Холодна жадібність, пітьма.
Змiна
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111110200024
Свидетельство о публикации №111110200024
Рецензии