Апельсинова н ч

На вулиці було холодно, але в салоні плавали потоки тепла, переповнені нестримними флюїдами. Фари освічували нічний зимовий пейзаж: молочна дорого, іскристі дерева, сонна річка... А зверху світився шматочок апельсина... І їм не треба було більше нічого! Думки займав діамантовий сніг і чудний помаранч. А навколо була тиша - легка, спокійна. Не така, що передує важливим подіям, чи в якій ехом відбиваються стуки кохання або давить важкістю байдужість.Ні, то була тиша довіри. І цього було досить. Вони не були чужими, але й не були коханими. Колись між ними було щось схоже на почуття, але зараз все стало неважливим. Важливою була їхня зустріч і те, що вона означала. Для неї - воскресіння минулих почуттів, ностальгію за юністю і безстрашність у майбутньому. Для нього -отримання бажаного колись і сумніви щодо теперішнього - без неї... Та щось було не так. Між ними була стіна, але з широко відкритими дверима. І вони стояли просто на порозі - на порозі кришталевої землі і цитрусового неба, на порозі життя...