И нежным сном в твой вечер упаду
И нежным сном в твой вечер упаду,
Как ангел божий, робкий все ж немножко,
Я в изголовье положу тебе звезду.
И нежным сном в твой вечер упаду.
Средь грустных снов тебя найду,
Легко коснувшись трепетной ладошкой.
И нежным сном в твой вечер упаду,
Я светом лунным просто сквозь окошко
© Copyright: Полищук Виталий, 2011
Свидетельство о публикации №111110104768
Свидетельство о публикации №111110104768
Рецензии
Красиво,нежно ,особенно ,если светом лунным сквозь окошко! всегда любила лунный свет,что лишает сна до сих пор ! Лунных тебе ночей,Алла.
Алла Зили 12.11.2011 22:33 • Заявить о нарушении
Алла Зили 12.11.2011 22:33 • Заявить о нарушении
...дыханием согрев,твои босые ножки ... -- напрашивается !
Алла Зили 12.11.2011 22:35 Заявить о нарушении
Алла Зили 12.11.2011 22:35 Заявить о нарушении
А в ночь лунная в среди цветущей вишни... И Ее глаза отражающие этот свет, и губы...
Полищук Виталий 13.11.2011 22:51 Заявить о нарушении
Полищук Виталий 13.11.2011 22:51 Заявить о нарушении
Да,если-бы не нарушалось правило ... А от це , ти пам'ятаеш? --
-- що розрiшае усi сумнiви , бо я десь знайшла -- "... але чомусь мені здаєцця що ..." ? --
Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться; *
О, як моє болить серце,* а сльози не ллються.
Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу,
Тілько тогді і полегша, як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя, серцю* легше буде,
Хто щасливим був часочок, по смерть не забуде.
Єсть же люди, що і моїй завидують долі,
Чи щаслива та билинка, що росте на полі?
Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?*
Тяжко жити без милого і в своїй сторонці.
Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися.
Полетіла б я до тебе, та крилля не маю,
Щоб побачив, як без тебе з горя висихаю.
До кого я пригорнуся, і хто приголубить?
Коли тепер того нема, який мене любить. Згадай класику ...
Алла Зили 14.11.2011 01:17 Заявить о нарушении
-- що розрiшае усi сумнiви , бо я десь знайшла -- "... але чомусь мені здаєцця що ..." ? --
Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться; *
О, як моє болить серце,* а сльози не ллються.
Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу,
Тілько тогді і полегша, як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя, серцю* легше буде,
Хто щасливим був часочок, по смерть не забуде.
Єсть же люди, що і моїй завидують долі,
Чи щаслива та билинка, що росте на полі?
Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?*
Тяжко жити без милого і в своїй сторонці.
Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися.
Полетіла б я до тебе, та крилля не маю,
Щоб побачив, як без тебе з горя висихаю.
До кого я пригорнуся, і хто приголубить?
Коли тепер того нема, який мене любить. Згадай класику ...
Алла Зили 14.11.2011 01:17 Заявить о нарушении
1)Яке правило? "Розрішає" - що це? Можливо "вирішує"?
2) Що знайшла? Що здається? - не зрозумів...
3) Якщо маєш на увазі пісню Наталки, то її відредагований текст тут:
Джерело: 1. Струни серця. Українські народні пісні про кохання. Київ, Держлітвидав, 1969.
.
2. В чарах кохання: укр. нар. пісні про кохання /Упоряд. Б.Фільц. - К., 1989. - С.195.
.
Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце,
А сльзи не ллються.
Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу.
Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя,
Серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок,
По смерті не забуде...
Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі,
Чи щаслива та билинка,
Що росте на полі?
Що на полі, що на пісках,
Без роси, на сонці?
Тяжко жити без милого
І в своїй сторонці!
Де ти, милий, чорнобривий?
Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю,
Прийди подивися.
Полетіла б я до тебе,
Та крилець не маю,
Щоб побачив, як без тебе
З горя висихаю.
До кого я пригорнуся,
І хто пригoлубить,
Коли тепер того нема,
Який мене любить?
.
И тебе волнующей красоты лунных ночей!
Полищук Виталий 14.11.2011 12:51 Заявить о нарушении
2) Що знайшла? Що здається? - не зрозумів...
3) Якщо маєш на увазі пісню Наталки, то її відредагований текст тут:
Джерело: 1. Струни серця. Українські народні пісні про кохання. Київ, Держлітвидав, 1969.
.
2. В чарах кохання: укр. нар. пісні про кохання /Упоряд. Б.Фільц. - К., 1989. - С.195.
.
Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце,
А сльзи не ллються.
Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу.
Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя,
Серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок,
По смерті не забуде...
Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі,
Чи щаслива та билинка,
Що росте на полі?
Що на полі, що на пісках,
Без роси, на сонці?
Тяжко жити без милого
І в своїй сторонці!
Де ти, милий, чорнобривий?
Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю,
Прийди подивися.
Полетіла б я до тебе,
Та крилець не маю,
Щоб побачив, як без тебе
З горя висихаю.
До кого я пригорнуся,
І хто пригoлубить,
Коли тепер того нема,
Який мене любить?
.
И тебе волнующей красоты лунных ночей!
Полищук Виталий 14.11.2011 12:51 Заявить о нарушении
Сомнения были у тебя по поводу 1)сердце -- чи -- серце;
у мене -- 2) гнуцця, або -- ллюцця , бо десь прочитала "... але чомусь мені здаєцця що ..." ? Тепер не здається ! Понял?
Алла Зили 14.11.2011 17:42 Заявить о нарушении
у мене -- 2) гнуцця, або -- ллюцця , бо десь прочитала "... але чомусь мені здаєцця що ..." ? Тепер не здається ! Понял?
Алла Зили 14.11.2011 17:42 Заявить о нарушении
Нічого не зрозумів.
Серце - це я помилився.
А що оце: "Лунных тебе ночей,Алла." Сама собі бажаєш?
.
Шуткую. Розумію, що кому вліпила не там, де треба.
Най щастить!
Полищук Виталий 15.11.2011 14:45 Заявить о нарушении
Серце - це я помилився.
А що оце: "Лунных тебе ночей,Алла." Сама собі бажаєш?
.
Шуткую. Розумію, що кому вліпила не там, де треба.
Най щастить!
Полищук Виталий 15.11.2011 14:45 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.