Безвихідна гра у життєвий тетріс,
Будую багато – летить на друзки,
І як казав старина Кертіс,
Кохання розірве нас на шматки,
Мене розривала безжальність думок,
І незавершеність власних сюжетів,
Доступність усіх недоступних жінок,
Що проклинають і люблять поетів,
Прозорими пальцями міряють вічність,
Гарячістю погляду б’ють наповал,
Ламаючи принципи, йдеш по зустрічній,
Вбачаючи в цьому якийсь ритуал,
Який ти повторюєш аж до дрібниць,
Від поцілунків до привітань,
В її волоссі - мільярд таємниць,
В її очах – мільярд запитань
Поволі вбиваюча холодом осінь,
І час переводити вже циферблат,
Я викину пам’ять і викину постіль,
Love will tear us a part
Love will tear us a part
© Copyright: Андрей Титок, 2011
Свидетельство о публикации №111103100863
Свидетельство о публикации №111103100863
Рецензии
