Дівчинка...
Чого ж ти смієшься так голосно?
Ти ж, немов голками нашпигованна
своєю совісттю
Ти в мої казки не віриш
Ти ж до всього зі скепсисом
Ти моя дівчинка
нащо ти трусишься
як бездомний пес
Нащо твій погляд такий зворушливий?
Мені б тебе обійняти
Але ж сама розумієшь...
Де мені взяти хоч краплю ніжності...
Адже я, я,
я такий злий
недоторканний
я лише гравець
та кравець
твоєї долі
ти виживешь?
Д вчинка...
© Copyright: Ирина Гросфельд, 2011
Свидетельство о публикации №111103108356
Свидетельство о публикации №111103108356
Рецензии