За смутою бажання та сумлінь
Нестиму в пам`яті мінорні струни.
Я за порогом мрії володінь
Любов`ю грітимось зі смаком гуми.
Із безліччю питань мене застав
зненацька вірус що веде до смерті.
Він підійшов, а я тихенько спав...
Його слова зі мной були відверті.
Ти існував, не жив, не був, не вмер.
Навколо тебе завжди була осінь...
Свободи прагнув як гірний орел
Але життя з тобой не відбулося.
І в сон летів... Як в темряву кудись.
Де боляче в душі, а зверху небо...
Нехай, Життя! Під три чорти котись!
"Кіна" не буде.. Та мені й не треба!
За смутою бажання та сумлiнь
© Copyright: Чечун Арсений, 2011
Свидетельство о публикации №111103107287
Свидетельство о публикации №111103107287
Рецензии
