Вот и прошло оцепененье Маргарита Метелецкая

           http://www.stihi.ru/2010/07/01/4529

Спокойна… Лишь глубокий вдох –
Вот и прошло оцепененье…
Что ж? – в одинокости старенья
Ни случай нас не свёл, ни Бог…

И не иначе как табун,
В душе всё вытоптав, пронёсся…
Хоть нежным словом прикоснёшься,
Ждала… Но ведаешь табу…

Ты так заплёл мои пути –
Распутать их – ни сил, ни воли…
Мне б в электронной почте что ли
Записку от тебя найти?..

Прозреньем поздним отболю…
Забудется… Хотя не скоро…
Не дождалась у монитора
Желанных: «Я тебя люблю!»


Оригинал

Зупинка, спокій, мій угав -
Ось і пройшло заціпеніння...
В іржавій стрімкості старіння
Ні Бог, ні час нас не злигав...

Неначе потоптом табун
Душею страдною пронісся-
Хоч ніжним словом доторкнися,
На мить забувши про табу…

Ти так шляхи мої заплів –
Розплутати ні сил, ні коштів!
Шукаю в електронній пошті
Твою цидулку в кілька слів…

Прозрінням пізнім відболю
Біля екрана монітора
В очікуванні неповторних,
Жаданих: «Я тебе люблю!»

Иллюстрация из Интернета.