Втрачаю... Втрачаю те, що я не мала.
Літаю... Літаю там, де не була ніколи.
Вбиваю... Вбиваю те, що так любила.
П'ю... П'ю те, від чого я втрачаю розум.
Кохаю... Кохаю те, чого не досягала.
Забуваю... Забуваю ім'я. І твоє, і своє.
Засинаю... Засинаю, як іноді люди вмирають.
Біжу... Біжу туди, де місця для мене нема.
Кричу... Кричу так, як раніш шепотіла.
Дихаю... Дихаю смердючим смаком людства.
Плачу... Плачу так, щоб усі засміялись.
Живу... Живу так, щоб усі пам'ятали.
Втрачаю... Втрачаю тіло, розум, душу.
Втрачаю... Втрачаю те, чого не вистачало.
Втрачаю.... Втрачаю мрії, спогади, уяву.
Втрачаю... Втрачаю, просто я втрачаю.
Втрачаю
© Copyright: Наташка Ревенко, 2011
Свидетельство о публикации №111103003128
Свидетельство о публикации №111103003128
Рецензии
Если прочитать первые строчки сверху вниз-получается очень живое и "болючее" ощущение полной жизни думающего и чувствующего человека.Здорово.Интересное решение.Удачи Вам,Наташа.
Наталия Перова 11.12.2011 12:46 • Заявить о нарушении
Наталия Перова 11.12.2011 12:46 • Заявить о нарушении