Рецензия на произведение Форнит Примарнi знаки

    До чого ж, філософські дУмки,
 До чого мова - ніжна й голосна,
 Коли зібрала всі свої пакунки
 Й покинула нас дівчина-весна.
    Навіщо ж нам тепер всі подарунки,
 Що принесе коханий увіснах.
 Навіщо сльози, капельки-росинки,
 Без поцілунку смаку на вустах.
    Іде кохання й забира з собою -
 Дитячий сміх, прозорість почуттів,
 Всі миті, зачаровані красою
 Й наших пісень чудових голосів.
    Вже не побачу вітряні гербери,
 І не почую шум отих полів,
 Не розмалюю уже з тобою я папери -
 Усе забуду - нас і поготів...


Рецензии
Дуже рада....Мабуть, радію удвічі більше тому, що, відгук на вірш набагато краще за нього.

Форнит   18.11.2011 01:30     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.