Лунає голос десь в далечині,
То зваблює, то насторожує водночас,
І безлад коїться в душі моїй,
Кохання рани серце кровоточать.
І знов охоплює той смуток безнадійний,
Який безжально нищить все святе,
І я не в змозі вже думками володіти
Вони нещадно гублять все живе.
Чому не можу зупинити це безладдя,
Яке руйнує все моє життя,
Вбиває те, що як вчинити, знаю,
Та на заклання йду, як те ягня.
***
© Copyright: Ксения Левенцова, 2011
Свидетельство о публикации №111102804080
Свидетельство о публикации №111102804080
Рецензии
