Зоря усмiхалась
А ми цiлувались
У мiсячнiм човнi
На плесi кохання.
Груди здiймались
Нiжностi повнi
Вiд слiв жагучих
Твого зiзнання.
Плескавсь свiтанок
У снах-туманах,
Весна буяла
В очах коханих,
Птахи спiвали
Гiмни ранковi.
А ми з тобою
Купались в любовi.
***
© Copyright: Людмила Стременовская Полищук, 2011
Свидетельство о публикации №111102708476
Свидетельство о публикации №111102708476
Рецензии
Хочеться відгукнутися одним своїм стареньким дещо іронічним:
"Небо в зорях скрізь - плащаницею.
А нас потяг віз залізницею.
Місяць з неба впав -всі злякалися.
А нас потяг звав, ми кохалися."
Звичайно, це не лірика, як у Вас, але - хоча б потуги до неї))
Олег Омелянчук 16.03.2013 21:48 • Заявить о нарушении
"Небо в зорях скрізь - плащаницею.
А нас потяг віз залізницею.
Місяць з неба впав -всі злякалися.
А нас потяг звав, ми кохалися."
Звичайно, це не лірика, як у Вас, але - хоча б потуги до неї))
Олег Омелянчук 16.03.2013 21:48 • Заявить о нарушении
