Серце мов хрест
розіп’ятих віршів.
Уста оцти,
якими не грішив,
прицвяшений увагою, рядок.
У слові – страсть –
живучіша із ран,
мовчання наст
над водами в Йордан
і світла пережитого ковток.
Поезія
колує у строфі –
той Божий яв,
який любов привів,
у літерах веселку воскрешав.
Очей вогонь
збирається рости,
у кузні скронь
доковується спис,
гостріє в гарті – тіла просить – шшша...
... не ви_тече душа...
26 Жовтня 2011
Свидетельство о публикации №111102609374