Ночі до тебе лізуть по склу,
по снах ховають морок і зорі,
і душу твою, ще зовсім малу
тягнуть в світи такі непрозорі.
Проходять крізь вікна в темінь кімнати,
мов прохані гості, мов так і треба,
лізуть у сни, щоб кращі забрати,
бояться лиш тих, де сонячне небо.
І швидко звикаєш до цих знайомих,
і сни твої уже десь в дорозі
по тих маршрутах тобі невідомих
у ночей у кишенях, немов в облозі.
15.10.11 р.
Ночi
© Copyright: Повзык Рома, 2011
Свидетельство о публикации №111102308278
Свидетельство о публикации №111102308278
Рецензии
