Закрила ніч моє вікно собою,
Зробила дірочки зірок на полотні,
Закрила ним вікно з тобою
І запалила світло у вікні…
Торкнулася його так ніжно й необачно,
Як я тебе, якби ти поруч був…
І говорити з нею зовсім вже не лячно,
Коли мій сон про тебе десь вночі заснув.
Заснув без мене і лишив самотню –
Тепер лиш каву на вікні із ніччю пити,
І розважати ніч самотню і холодну
І з нею лиш про тебе говорити…
Бо лиш вона почує і пробачить,
Знайде слова у темній тишині,
І поцілунок передасть, коли тебе побачить,
І просидить до ранку на моїм вікні…
Вночi
© Copyright: Наталка Бойченко, 2011
Свидетельство о публикации №111101800026
Свидетельство о публикации №111101800026
Рецензии
