Я зустріла тебе, непрохана,
Не до мене прийшов тоді…
Лячно кидати погляд сполоханий
На твої ледь помітні сліди.
Та розмова одна без пафосу,
Погляд твій на очах моїх.
Не було божевілля і галасу,
Тільки лагідне щастя з-під вій…
Тільки тепла пастель твого образу,
Тільки ніжна увага тих слів.
Ми навпроти стояли – обрані
Поміж інших людей і світів…
Непрохана...
© Copyright: Наталка Бойченко, 2011
Свидетельство о публикации №111101710378
Свидетельство о публикации №111101710378
Рецензии
