Веселий мрець

Веселий мрець

Шарль Бодлер - «Веселый мертвец»

Я вырою себе глубокий, черный ров,
Чтоб в недра тучные и полные улиток
Упасть, на дне стихий найти последний кров
И кости простереть, изнывшие от пыток.

Я ни одной слезы у мира не просил,
Я проклял кладбища, отвергнул завещанья;
И сам я воронов на тризну пригласил,
Чтоб остов смрадный им предать на растерзанье.

О, вы, безглазые, безухие друзья,
О, черви! к вам пришел мертвец веселый, я;
О вы, философы, сыны земного тленья!

Ползите ж сквозь меня без муки сожаленья;
Иль пытки новые возможны для того,
Кто - труп меж трупами, в ком все давно мертво?

Веселий мрець

Ти землю соком напоїв,
Травою серце заростає,
Коли в безодні задушив
Ти відчуття свого покою.

І демон гаркав, і сопів,
Коли сира могила душить,
І черви в тілі, як клубок
Веселу пісеньку співають.

І у душі твоїй зривають
Останній подих, лютий гнів,
Між злої дороги засипають
Тобі дорогу до могил.

Де очі світяться холодні
Між стін чекає у пітьмі,
Образа схована у серці,
У серці згнилому давно.

У серці згнилому давно
Не залишилось відчуттів,
Ти відступаєшся із шляху,
Де мій реальний, божевільний світ.