Тендітне серце
Я завжди бачив у тобі себе,
І інколи ховаючись від смерті,
Я марив про наступний день,
В якому хтось мене зігріє.
І лише ти дивилася на мене,
Коли печаль і сльози опікали,
Я так хотів, щоб ти була моя,
Моя єдина кров і почуття.
В якому світло, а не тінь,
Де зміг би бути я щасливим,
Хоча б на мить призупинити
В моїй душі тяжкі вагання.
І я блукаючи шукав
Когось, хто зможе зрозуміти,
Душевний крик і глибину ударів,
Страждання, що на серці ніс.
Але ніхто ніколи не згадав,
Не зупиняв тендітне серце,
Коли в безодню я упав,
Тримаючи зів'ялі квіти.
Тендiтне серце
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111101610294
Свидетельство о публикации №111101610294
Рецензии