Вечір мінився
вогнями-зорями стишеного села,
Хлюпав кришталевими
краплями криниці
І спрагло
чекав кохання.
Із-за пагорба
вчувалося шепотіння пшениці,
Запилювали квіти
перші звуки цвіркунів
І тамували
роси
спрагу дня.
Ніжними бризками
дівочий сміх
лунав понад ставом,
Самими кінчиками кіс
торкалися верби води,
І дотики
колами
переходили в небо.
У ніч
сузір'ями мерехтливими
пливли хати,
Розплітав косу черешні
ніжно вітер,
А місяць вдавав,
що нічого не бачить…
Кохання
© Copyright: Анатолий Штанько, 2011
Свидетельство о публикации №111101408739
Свидетельство о публикации №111101408739
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.