Мой цензор - укр

Кажу собі  - живу, як вмію,
жую і відробляю хліб.
А цензор в серці шаленіє
від зливи вивертів і хиб.

Кажу собі  - мелю щороку
важке зерно вітрами криз.
А цензор аж упрів нівроку,
тягаючи мішками гриз.

І все ж таки буває зрідка
і в нього вільна голова:
сидить і слухає, як скрипка
душі моєї виграва.

          2010 – жовтень 2011.


Рецензии