До С

Вночі гуляє по дахах
Чи знову йде повз кладовище,
Ще зовсім молодий такий юнак,
Та дещо він від мене таки вищий.

Із ним цікаво щось обговорить,
Поставити питання чи питати,
Його життя не зупиняється й на мить,
Хоч полюбляє фотографувати.

Ні на кого не схожий цей юнак,
Такий один – веселий і печальний,
Мабуть, життя коротке, та однак,
Його прожити маєш унікально.
 


Рецензии