Коли з Богом...

Старо іво, не сумуй, не треба,
Бо  і  я  з тобою поряд гнуся.
Через силу дивимося в Небо! -
Кожен день туди сама дивлюся.

Роки перестала рахувати.
Так люблю життя!.. Онуці рада!
Більше стала тільки міркувати,
Вчусь у Бога - Він моя порада.

Людям говорю про те, що взнала:
Радість в серці, що у Дусі ходжу,
Що життя із Богом пов'язала,
І до Нього руки свої зводжу.

Старо іво, витри хутко сльози,
Рід наш далі буде неодмінно.
Не сумуй же на своїй дорозі,
Коли з Богом – на душі спокійно.
                11.10.2011

Натхнення від:http://www.stihi.ru/2011/05/31/4959

Стихотворение на украинском языке.


Рецензии